Від вати - до патріота.

Річниці Майдану присвячується.

Кадр 1

Спостерігаю за  цими людьми на площі. Чую гасла «Україні – це  Європа». І не розумію, як ці люди можуть щось змінити. Адже все це – не більше, ніж гра. Політики, технології, гроші та інтереси. Нічого нового. Я ж розумна людина, я знаю, як робляться подібні «революції».

Безглуздя та й годі.

Кадр 2

Ну от, тепер ще й людей почали бити. Хто ж перший почав: міліція чи протестанти? Не розберу. Дуже багато інформації. «Інтер» каже одне, «1+1» - інше. А подивлюсь-но я «Громадське». Кажуть, воно за народні кошти створено, працює незалежно. Гм…

Щось новеньке.

Кадр 3

А Янукович, все ж таки, гнида. Не подобаються мені ці закони від 16 січня. Уж занадто зухвало він себе почуває. Спочатку відмовляється від Асоціації, потім фактично забороняє свободу слова. Нам потрібна «сильна рука», але чи не занадто дорогою ціною?

А що кажуть розумні люди?

Кадр 4

А всі розумні вже давно на боці Майдану. Журналісти одягають каски та йдуть дихати отруйним повітрям революції. Прості люди зносять їжу та теплі ковдри, дівчата чергують у палатках, роблячи теплий чай та нехитру їжу.

Людонькиииии! Невже ми об’єднуємось?

Кадр 5

З завмиранням серця слідкую за засіданням Ради. Вчора та й позавчора було вбито людей, сотні поранених. У Михайлівському соборі влаштовано госпіталь. Ось-ось повинна початись «зачистка» Майдану. Чи скасує Верховна Рада закон?

Ура! Перемога! Кого б обійняти?

Кадр 6

-         "Ну навіщо цей Майдан? Жили собі нормально… А тепер, дивись, долар як підскочив, Яценюк он скоро комунальні обіцяє підвищити. Провели б собі референдум спокійно та й горя не знали".

     А ти впевнена, що референдум пройшов би чесно? «Зелених чоловічків» у Криму бачила? І чи розумієш взагалі, де тепер переховується той, хто винен у розстрілі людей? У нас є ворог. І він так само реальний, як і твої нерозуміючі, напружені очі.

    Ми не мали права відступити, бо та країна, яку нам пропонували була приречена. І діти наші приречені також. Ми прагнемо змін. Пробач мене, що порушила твій спокій, але почалось велике протистояння. І ті, хто може боротися за майбутнє – йдуть і борються.

А ми от збираємо посилку для моряків, які зараз у облозі. Вони хоч і голодні, але не здаються і присязі не зраджують. Пишаюсь тим, що народилась під одним з ними небом.

Слава Україні! Можеш не відповідати…

Ще прийде час, коли ти впізнаєш своїх справжніх героїв.